Згідно з даними різних наукових досліджень, у багатьох країнах світу вода – основний носій енергетичної інформації у природі. Поява цілющих джерел завжди пов’язувалася із легендами, а поліпшення здоров’я після вживання джерельної води лише підтверджувало їх цілющу силу. З наукової точки зору лікувальний ефект можна пояснити вмістом мінералів та мікроелементів у воді, або ж ефектом плацебо. Біля найвідоміших джерел розчищають та облагороджують територію, споруджують каплички, встановлюють хрести, служать відправи на великі релігійні свята. Кожне з них помалу обростає легендами про свою появу та здійснені чуда. Ще однією ознакою чудодійності води у народі було не замерзання джерела взимку. Науковці пов’язують це з глибинним походженням води, що зумовлює її підвищену температуру та тиск. Історична пам’ять зберегла чималу кількість цікавих фактів про цілющі джерела Хмельниччини, які тепер і колись вшановували наші земляки. Далі на khmelnytskyi.name.
Ямпільське святе джерело лікує хворі ноги
Слава про цілющі властивості трьох джерел вже давно розійшлася районом та за його межами. У 21 столітті джерело стало туристичною меккою регіону. За день сюди приїздить у середньому до 40 осіб. Тут було облаштовано чималу купальню просто неба. За словами протоієрея Івана Хавруся, для цього з дна першого джерела довелося дістати чимало мулу. Навкруги купальні поклали бетонні плити, а дно встелили спеціальною водостійкою крейдою. Над самим джерелом встановили хрест. Відтак, кожний охочий міг зануритися у святу воду першого джерела або набрати води у пляшку з двох інших. Вода тут допомагає тим, хто має проблеми з ногами. На горбку поруч зі “Святотроїцьким джерелом” встановили капличку.
Джерело у селі Сахнівці Ізяславського району
Тут на схилі пагорба на поверхню пробивається джерело, яке бере свій початок з підземного озера біля села Медці Красилівського району. Легенда оповідає про часи більшовицького перевороту. Молода графиня, що жила у замку, не хотіла співпрацювати з новою владою та у молитві просила смерті. Незабаром вона разом із каретою провалилася у велику тріщину у землі, з якої струменем забила вода. Загатити струмок не вдалося і перед замком утворилася трясовина. Замку вже давно немає, болото висушили, а водою і сьогодні лікуються і втамовують спрагу. Щороку у день Різдва Іоана Предтечі до сходу сонця приходять люди вмиватись та промивати рани цією водою, бо вірять, що саме у цей час вона найбільш цілюща.
Джерело у селі Слобідка-Шелехівська Деражнянського району
Ніхто точно не знає, звідки взялося це джерело, хоча цілющі властивості джерельної води відомі здавна. Місцеві мешканці кажуть, що вода лікує рани й очі, особливо, якщо набрати її до сходу сонця на святого Іллі Пророка. За радянських часів людям забороняли ходити до кринички. Голова місцевого колгоспу бульдозером розрив джерело, а місце, де воно було, завалив гіллям й нагорнув землі. Люди думали, що криничка зникла, але вона пробилася нижче. Щороку 2 серпня тут влаштовують справжнє свято – приїжджають віряни та священники. Воду з кринички возили на аналізи до Санкт-Петербурга. І російські вчені зробили висновок, що ця вода справді лікує рани, адже вона проходить через шари срібла.
Цілющі джерела Бакотського печерного монастиря
Давній Бакотський печерний чоловічий монастир, перші згадки про який датуються ще 14 століттям, видовбаний у скелі, а неподалік від нього три джерела. Люди здавна вважали ці джерела святими, а воду у них – цілющою. Кажуть, якщо помолитися і подумки попросити у Бога зцілення від хвороби – вона відступить назавжди. Святе місце, намолене десятиліттями, з потужною енергетикою щороку відвідують тисячі людей. Люди моляться за здоров’я та кожен залишає біля джерела якусь дрібничку – іконку, монету, стрічку або хустку. А на свято Маковея, хворі збирають довкола монастирських джерел квіти і трави. Вони зв’язують їх в пучки та забирають додому. Таке зілля захищає оселі від негараздів протягом наступного року.
Джерело Святого Онуфрія у Головчинцях Летичівського району
Свято-Преображенський жіночий монастир, що у селі Головчинці торкається своїми коренями 14 століття. Спочатку монастир був чоловічим, але указом Святійшого Синоду був перетворений у жіночий. Це місце справді унікальне: монастир із древньою історією, відомий серед паломників ще й своєю святинею – саме тут знаходиться джерело преподобного Онуфрія, до якого щороку приходять тисячі паломників у пошуках зцілення. Тут збудовано купальні: одна літня відкрита, інша – закрита, де можна зануритися у цілющу воду і в холодну пору року. На свято Стрітення тут традиційно освячують воду, яка має цілющі властивості. У ній купаються, її радять пити хворим, а ще зберігають вдома протягом року.
Джерело “Сльози матері” у селі Завалійки Волочиського району
Це джерело має багату історію та безліч розповідей про чудесні зцілення. Почалось все у часи татарських набігів, коли місцеву деревʼяну церкву було спалено разом із людьми. Поруч зі згарищем забило джерело, а потім ще півтора десятка потічків зʼявилось на території села. Та саме перший струмок користується попитом – вода допомагає у загоєнні ран. Поширення відомостей про цю місцину розпочалось разом з одужанням черниць. Монахині з різними захворюваннями приїхали до джерела з надією на одужання. За короткий проміжок часу вони відчули покращення самопочуття та залишились і далі лікуватись водою. У 2006 році розпочалось будівництво монастиря на честь ікони Божої Матері “Живоносне джерело”. У 21 столітті історії чудесного зцілення від ран, безпліддя, онкологічних захворювань та інших недуг черниці записують у монастирський зошит.
Лікувальна вода у криниці села Іванківці
Вода відмінно втамовує спрагу, при постійному використанні очищує шкіру, сприяє швидкому загоєнню ран та допомагає тримати організм у тонусі. Люди переконані, що своїми властивостями вона завдячує блакитній глині, крізь яку циркулює. Місцеві жителі помітили лікувальний ефект від води та обладнали це місце. Тож біля криниці можна перепочити з дороги. У подяку за перепочинок, прохолоду та зцілення, люди залишають тут дрібнички – хустки, стрічки, монети чи іконки. Щороку на Водохреща священники місцевої церкви Святого Григорія освячують воду у джерелі. Люди вірять, що після цього ритуалу, вода набирає нових чудодійних властивостей.
Цілюща вода в околицях Сатанова
У 1972 році вчена рада Одеського науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії дослідила воду у Сатанові та дійшла висновку, що “Збручанська нафтуся” немає рівних за ефективністю лікувального впливу на організм людини. Це гідрокарбонатно-магнієво-натрієва слабомінералізована вода, подібна до трускавецької “Нафтусі”, а відмінність хімічного складу дозволила виділити її в окремий підтип “Збручанської Нафтусі”. На глибині 640 метрів виявлено хлоридно-натрієво-бро-мідні води з великим вмістом солей. На базі цих джерел працюють цехи мінеральних вод.
Мінеральна вода у Новоушицькому районі
Лікувальна мінеральна вода типу “Боржомі” витікає із земних надр у невеликому селі Браїлівка Новоушицького району. Джерело розташоване майже у центрі селища, але про місцину знають ще жителі Нової Ушиці та кількох ближніх поселень. Мешканці вживають лікувальну воду і майже не відчувають проблем зі шлунком. Користується попитом серед людей і “Глойова криниця”. Легенда оповідає про часи татарських набігів. У селі Дедижня селяни заховалися у церкві та разом із будовою провалились під землю. Інша версія – татари все ж спалили храм разом з людьми. На цьому місці тепер бʼє джерело, а поруч ще сім менших, якраз за кількістю куполів на церкві. Селяни кажуть, що у тиху погоду на дні криниці видно ікону Богоматері, а з-під землі чути дзвін, що й дає підстави вірянам розповідати про святість цього місця. Вода допомагає у лікуванні хвороб очей, багата на кремній, підвищує імунітет та тонізує організм.
