Річка тече на північному заході Хмельниччини і є лівою притокою річки Горинь. Її довжина – 23 кілометри. Річка має 40 приток загальною протяжністю 113 кілометрів, а площа басейну сягає 590 квадратних кілометрів. У басейні Вілії знаходиться Йосиповецький заказник ландшафтного типу, який створений у 1995 році. Його загальна площа становить 240 гектарів, і розташований він поблизу сіл Йосипівців і Малої Боровиці Білогірського району. У 1996 році на території селянської спілки “Полісся” села Йосипівці цього ж району було створено ландшафтний заказник – “Йосиповецькі краєвиди”. Також водна артерія стає прихистком як для різноманітних видів рослин та тварин, так і для людей, що люблять відпочинок поблизу водойми чи риболовлю. Далі на khmelnytskyi.name.
У межах яких населених пунктів тече річка Вілія?
Середня течія річки Вілія протікає кордоном між Хмельниччиною і Рівненщиною. Територіально ця частина річки та її притоки у межах Хмельницької області належать до Білогірського й Ізяславського адміністративного районів. Вілія на Білогірщині тече через села Зіньки та Загреблю, а на Ізяславщині через села Долоччя, Кунів, Антонівку і Камʼянку. Ця водна артерія пливе у широкій долині, яка місцями дуже заболочена. Частина басейну Вілії, яка розташована у Білогірському районі, має середні абсолютні висоти від 280 до 300 метрів. Поверхня прилеглої території на Хмельниччині в її басейні дуже почленована ерозійними формами. Тому тут вдається побачити джерела, заболочені днища балок і приток. Живлення Вілії і її приток дощове, снігове та підземне. Найбільша частка припадає на дощові води – 50% річкового стоку, снігове живлення становить 30%, а підземне – 20%. Внутрішньо річковий розподіл стоку характеризується такими особливостями: у період з березня по травень стікає до 50% річного стоку, з червня по листопад близько 40%, а з грудня до лютого до 10%. Максимальні витрати води у Вілії спостерігаються як під час весняного водопілля, так і внаслідок літніх зливових дощів.
Які рослини можна побачити на берегах річки?
На цій території поширені сірі та ясно-сірі опідзолені ґрунти загалом низької родючості. На вершинах і схилах горбів досить поширені масиви дубових лісів, а ґрунти та рештки лісів свідчать про те, що цей ландшафт у доісторичні часи був вкритий широколистими лісами. У геоботанічному відношенні, середня течія Вілії належить до Білогірського геоботанічного району, де у минулому росли тільки грабово-дубові та дубові ліси, які тепер замінені на значних площах чорними полями. У травʼяному покриві можна побачити медунку маленьку, купину багатоквіткову, ожину сизу, копитняк європейський, медунку темну, конвалію звичайну, фіалку запашну, безщитник жіночий, гравілат річковий і осоку волосисту. У басейні Вілії днища балок і лощини стоку займають зволожені та заболочені луки, де переважно ростуть хвощ багновий, вербозілля звичайне, підмаренник болотний, молінія голуба, осока лисяча, щучник дернистий, мітлиця повзуча, тонконіг болотний і калюжниця болотна. На заплавних луках, які розміщені на лучних і лучно-болотних ґрунтах, ростуть злаки.
Яка риба водиться у річці?
У межах басейну Вілії, що знаходиться на теренах Хмельниччини, можна побачити три зооценози: водно-болотний зооценоз, зооценоз широколистих лісів і зооценоз оброблюваних угідь, суходільних лук і пасовищ. У водах Вілії з родин прісноводних риб найбільше видів охоплюють окуневі, коропові та бичкові. Іхтіофауна Вілії нараховує понад 35 видів риб, але найбільше зафіксована такі види, як карась, вʼюн, сом, окунь, йорж, лящ, верховодка, лин, краснопірка, плітка, щука, товстолобик і білий амур. Зрідка трапляються рибець, чехоня, марена, білизна та гірчак. Земноводні водно-болотного зооценозу на Вілії особливо численні у весняно-літній час, коли жаби озерні, ставкові, ропухи зелені та сірі, часничниці, тритони гребінчасті й звичайні досягають максимальної чисельності. Земноводні корисні тварини, бо знищують багато комах, які є переносниками інфекційних хвороб. У басейні Вілії подекуди вдається побачити черепаху болотяну, вужа водяного і звичайного. У 21 столітті різко збільшилася чисельність гадюки звичайної, мідянки і ящірки зеленої. Не мешкає на цій території гадюка степова. У басейні Вілії дуже багата орнітофауна, тут є представники усіх біоценозів: птахів лісу – до 56 видів, птахів лук, боліт і водойм – до 45 видів, птахів степів і полів – до 14 видів і птахів-синантропів – до 9 видів.
На Хмельниччині правий берег Вілії досить добре заліснений у порівнянні з іншими річками. Великі лісові масиви є поблизу сіл Йосипівці, Гурщина, Карпилівка, Велика Радогощ, Нова Гутиська, Закриничне, Дертка і Камʼянка. У них водяться берестянка звичайна, вівсянка садова, вівчарик весняний, вівчарик ковалик, вільшанка, вивільга, ворона сіра, гаїчка-пухляк, дрізд білобровий, дятел великий, дятел малий, зозуля звичайна, зяблик, крук, підкоришник і синиця велика. До характерних ссавців цієї території належать – білка звичайна, білозубка мала, бобер річковий, бурозубка, видра річкова, вовчки сірий, лісовий і горішковий, горностай.
