На земній кулі налічується до 40 тисяч різновидів павуків, але більшість з них безпечні, тому що мають досить слабкі жала, які не здатні прокусити шкіру. Абсолютно всі павуки отруйні. За допомогою отрути вони добувають собі їжу, а за необхідності захищаються. Далі на khmelnytskyi.name.
Павука-осу вже помічали мешканці Хмельницької області
Кліматичні зміни Землі відбиваються на нашому щоденному побуті. Змінюють ареали поширення ті істоти, які раніше ніколи не з’являлися на території Хмельницької області. Однією з таких істот став отруйний павук-оса, або Аргіопа Брюнніха. Його уже зустрічали на присадибних ділянках мешканці північних населених пунктів Хмельниччини. Це один з найбільш яскраво забарвлених павуків помірної зони Європи. Павуки цього виду широкі й пласкі, світло-бурі, із затемненою передньою ділянкою і широкими темними смугами вздовж боків. Черевце павука довге, трохи загострене ззаду. Верхній бік черевця жовтуватий, частково вкритий білими волосками, що утворюють сріблясті перепаски. За смугастим забарвленням нагадує ос, звідки й інші назви павук-оса, павук-зебра тощо. Лапи павука довгі, світло-бурі, з чорними кільцями чи плямами. Дорослі самиці мають розмір від 1 до 2,2 сантиметра. Самці дрібніші, менш яскраві, до 8 міліметрів у довжину і значно тендітніші. Маса тіла дорослих самиць коливається від 200 до 400 міліграмів. Аргіопа вважається отруйним павуком, але його отрута для людини не смертельна. Як стверджують очевидці та постраждалі, укус може бути дуже болючим і при цьому біль триває досить довго (до трьох днів).
Каракурти
На перше місце за токсичністю укусу слід поставити каракуртів. Це найотруйніші павуки України. Їх не раз помічали у південних районах на Хмельниччині. Небезпечні ці павуки тим, що виділення їх залоз по вбивчій силі у 15 разів перевершують отруту гримучої змії. Та істоти не досягають по-справжньому вбивчих розмірів: самка виростає всього до 20 міліметрів у довжину, а самець – до 7 міліметрів. За вугільно-чорне забарвлення каракуртів часто називають “чорними вдовами”, адже самка павука часто зʼїдає самця після спарювання. Каракурти – нічні комахи: вдень вони висиджують у затишних місцях, а з настанням сутінків вибираються на полювання. Їх павутиння розташовується біля самої землі, щоб у разі небезпеки можна було сховатися в нірку або поглиблення в ґрунті. Найбільша небезпека зіткнутися з каракуртом у туристичному поході, адже ці павуки рідко селяться поруч з людським житлом. У пошуках укриття каракурт може заповзти у взуття, рюкзак або посуд і вкусити людину. Укус каракурта викликає судоми, задуху і важке отруєння, якщо токсин потрапить у кров і розійдеться по всьому тілу. Через деякий час потерпілі починають відчувати сильний біль у місці укусу, який потім охоплює весь тулуб. Німіють ноги, відчувається нестача повітря, може зʼявитися блювота. Симптоми зазвичай зберігаються до двох діб, потім настає одужання. Укус особливо небезпечний для дітей, а також для людей з хронічними захворюваннями серця, дихальної системи, печінки та інших органів.
Бурі павуки-відлюдники
У порівнянні з іншими видами отруйних павуків в Україні бурі відлюдники невеликі за розміром: тільце досягає не більше 7 міліметрів у довжину, а разом з лапками – максимум 20 міліметрів. Ці павуки можуть поселятися у будинках, та обирають для проживання рідко відвідувані і сухі приміщення – горища, сараї, літні будиночки, альтанки. Через маленький розмір жала укус павука, як правило, залишається непоміченим. Через кілька годин в ураженому місці зʼявляється пухлина та ознаки інтоксикації – головний біль, слабкість, запаморочення, нудота. Іноді тканини, уражені отрутою, омертвляються і починають гнити. Павуки-відлюдники не є агресивними павуками і кусають, тільки якщо вони притиснуті до шкіри. Зазвичай вони вдень ховаються, а вночі виходять на полювання на комах. Проте, як тільки павуки потрапили у будинок або будівлю, повністю позбутися від них практично неможливо. Тож варто завжди прибирати безлад у своєму дворі та підвалі, не залишати одяг на землі. Будьте обережні, коли виймаєте речі зі сховища, оскільки коричневі павуки-відлюдники часто живуть у картонних коробках.
Хрестовик
Довжина тіла самок звичайного хрестовика складає до 25 міліметрів, самців – до 11 міліметрів. Цей павук мешкає у соснових і ялицево-букових лісах, у лісосмугах, рідше на луках, ріллі і у садах на Хмельниччині. Павук ловить здобич за допомогою павутини. Також вони можуть прокусити шкіру людини, але сила їх отрути з медичної точки зору є незначною. Павук називається по-різному: хрестовик, хрестоносець, крестовнік. Вже тільки через це кожен може пригадати членистоноге з нехитрим забарвленням і характерним плямистим малюнком на спинці, що створює фігуру у формі хреста. Відтінок тулуба і голови залежать від місця, де мешкає павук.
У деяких павуків плями майже білі. Хрестоносці, які живуть у місцях з різнотрав’ям і великою кількістю яскравих кольорів, беруть яскраве забарвлення. Зливаючись з навколишньою рослинністю, павук стає менш помітним для птахів, які можуть його з’їсти. У цього виду павукоподібних 4 очей, розташованих на голові. Завдяки цьому хрестовик звичайний бачить не тільки перед собою, а й на всі боки. Органи зору влаштовані таким чином, що членистоногі бачать об’єкти не чітко, а реагують на рухомі контури або тіні. Павукоподібні ведуть переважно нічний спосіб життя. Вдень хрестовик рідко проявляє активність. Завдяки своєму забарвленню він не виглядає помітним на фоні рослинності.
Жовтий павук
За розповідями очевидців, жовті павуки окуповують цілі дерева й “обмотують” їх павутинням. Останнім часом, через значне потепління вони дуже швидко поширились в Україні, тож Хмельниччина не виняток. Жінка, яку вкусив жовтий павук, розповідала про укус: “впекло як оса та боліло добу”. Їй довелося звернутись до медиків.
Чорний ерезус
В Україні було виявленого вкрай отруйного, але винятково естетично привабливого павука виду чорний ерезус. Чоловік, що побачив істоту, поспішив оприлюднити свої спостереження у соціальних мережах. За своїм забарвленням він нагадує сонечко, тому його ще називають павук-сонечко. Укус такого павука викликає сильний біль і оніміння, що тривають від трьох до шести днів. Чоловік виявив павука-сонечко у листі Хмельницького району, коли гуляв з дітьми у вихідний. Чорні ерезуси ведуть норний спосіб життя, селяться у норах жуків, а також тріщинах і порожнечах під камінням. Територія їхнього поширення – від Іспанії до Центральної Азії та Сибіру. Самець павука-сонечка може виростати до 11 міліметрів, самка – до 16 міліметрів. І якщо самець має черево яскраво-червоного кольору з чотирма чорними цятками, то самка – практично повністю чорна, якщо не брати до уваги вохристих волосків на голові. Свої нори Чорні ерезуси вистилають павутиною. Біля входу вона нагадує незвичайний килим, який служить пасткою для комах і дрібних членистоногих. На початку осені самець на кілька днів селиться у норі самки для розмноження. Потім самка плете кокон, який захищає яйця. Дитинчата Чорного ерезуса зʼявляються на світ через кілька тижнів. Спочатку мати годує їх перевареною і виплюнутою їжею, але через кілька днів вона помирає, а діти харчуються її тілом. Навесні вони залишають гніздо і кожен з них будує нову нору.
