Сатанів називають маленькою Швейцарією за красу природи та чисте гірське повітря. Недарма у курортній зоні, що за 2 кілометри від самого Сатанова, будуються все нові санаторії та будинки відпочинку. Щороку люди з усіх куточків України їдуть сюди відпочивати й лікуватися. Як кажуть місцеві мешканці, хто хоч раз побував у Сатанові, приїде ще 100 раз. Чим же так приваблює ця місцина? Далі на khmelnytskyi.name.
Цілюща вода Збручанська Нафтуся
Невелике селище міського типу Сатанів має трохи більше 2 тисяч мешканців. І хоча його історія сягає 1404 року, містечко жило собі звичним життям, доки тут не знайшли джерело…
Сатанівчани розповідають, що колись на місці, де нині набирають лікувальну воду, являлась Богородиця. А до місцевого джерела корови мало не в чергу ставали. Тоді люди зрозуміли, що вода тут непроста, та й саме місце освячене. Через деякий час на правому березі Збруча, який ділить цю місцевість на Хмельницьку та Тернопільську область, виник скит. Згодом, монахи залишили його, а там, де вони жили, люди помітили джерело, яке називають гліцериновою водою. Цією водичкою дуже добре вмиватись. А ще, вона не псується з часом. Тобто, має такі властивості, як і свята вода.
Та далі мова піде про іншу воду – Збручанську Нафтусю, яка є основним лікувальним засобом сатанівських санаторіїв. У 1965 році на околицях селища пробурили свердловину. З неї на 53 метра піднявся фонтан. Цілих два тижні вода, що вирвалась із товщі землі, била із свердловини, доки її не залили бетоном. У 1968 році місцева мешканка Н. Нестерова, фармацевт за фахом, зацікавилась цією водою. Вона ініціювала перші дослідження джерела, які проходили в Одеському науково-дослідному інституті курортології та у м. Кам’янець-Подільський.
Вчені встановили, що Збручанська Нафтуся є гідрокарбонатно-магнієво-натрієвою та містить фосфор, йод, мідь, бром, марганець, фтор, метаборну кислоту, двовалентне залізо тощо. Завдяки цьому вона позитивно впливає на людей з хворобами: травної, сечостатевої, ендокринної систем та порушенням обміну речовин. Покращує стан здоров’я хворих на цукровий діабет.
Державний курорт Сатанів був заснований у 1989 році на базі родовища мінеральних вод. Цього ж року тут збудували санаторій “Товтри” та почали зводити інші подібні лікувальні заклади.
Невивчені джерела Сатанова
Нафтуся – не єдина цілюща вода на курорті Сатанів. Крім неї на глибині більше 600 метрів також знайшли хлоридно-натрієво-бромну воду високої мінералізації. Але родовище солоної ропи законсервували, щоб зберегти її запаси.
Сатанівські ліси ховають у своїх зелених нетрях ще чотири джерела, які у народі називають лікувальними. Про одне з них, гліцеринову воду, вам уже відомо. А ще три джерельця знаходяться також на тернопільській стороні, глибоко в лісі. Щоб їх знайти, треба рухатись до печери монаха. Джерела розташовані близько одне від одного, у ярку. Одне з них лікує очі, друге нервову систему, а третє – шлунок. Всі ці природні води невивчені, але люди без остраху набирають їх і п’ють прямо у лісі.
Є легенда, яка оповідає про монаха-відлюдника на ім’я Василь, який лікував людей саме цими водами.
Печери монахів
В лісах Сатанова є одразу 2 печери монахів. Одна з них знаходиться на тернопільській стороні. Йти до неї торованою стежкою – близько 2 годин. Та в лісі час спливає непомітно, а ноги не втомлюються.
Про цю печеру колись писала хмельницька преса. У газеті йшлося, що місце, на якому стоїть печера, ніколи не було пустим. Спочатку, у сиву давнину, тут жив багатоголовий змій. Так, саме такий, про яких розповідають у дитячих казках. Після змія місцину облюбували друїди, які приносили жертви, для чого мали спеціальний камінь прямокутної форми. Цей камінь ще й досі лежить біля печери. Згодом тут оселився монах. Природну печеру він трохи обтесав, влаштувавши собі вузеньку камінну постіль. Відлюдник прожив у печері до 40-х років ХХ століття. Під час війни він кудись зник. Вже у наш час у печери з’явились справжні двері, вікно та церковне начиння.
Фото взято з Україна, про яку не говорять: Сатанів-Кринцилів | zentravelblog (wordpress.com)
Ще одну печеру монахів можна знайти на хмельницькій стороні по дорозі до Свято-Троїцького монастиря. У ній дві великі, але темні “кімнати”. Кажуть, що тут жили 2 монахи. Раніше з печери був лаз прямо до монастиря, та потім його засипали. Якщо спускатися від печери вниз, можна знайти ще одне джерельце, з якого відлюдники брали воду.
Печера Перлина
Ще одна печера на території парку “Подільські Товтри” – це Перлина. У ній не жили монахи, але, як розповідають екскурсоводи, у війну ховалось мало не все село. А все завдяки тому, що її горизонтальні ходи простягаються на 240 метрів, а глибина доходить до 26 метрів. Вхід до печери обладнаний металевою решіткою, щоб у ній випадково хтось не заблукав. Відчиняються дверцята тільки перед дігерами.
Печера Перлина. Фото з власного архіву
Заповідні ліси
Справжнє багатство Сатанова – ліси та гори. Так, тут є справжні гори – відроги Карпат. А на тернопільській стороні починається найбільший в Україні національний природний парк “Подільські Товтри”. На практиці це означає збереження майже недоторканої природи.
Найкраща пора для відвідування Сатанова – весна. У річці Збруч та рукотворному озері лунають жаб’ячі концерти, а в лісі немов співає кожна квіточка і травинка. Тут так багато птахів, що їх голоси зливаються і здається, що це промовляє до людини сама природа.
Крім птахів, у тутешніх лісах живуть дикі звірі – зайці, лисиці, кабани, лосі, вовки, летючі миші тощо. У селах, що межують з парком, лисички люблять цупити курей. Зустрічають селяни біля своїх садиб і інших лісових гостей. Багато з них, як і представники флори, занесені до Червоної книги України.

Пташка на фоні Збруча. Фото з власного архіву
Але є тут і такі тварини, з якими краще взагалі ніколи не стикатися. Це здичавілі собаки. Їхнє виття добре чути вечорами. А подекуди на горах можна побачити нори між каменями і купи великих кісток біля них. Заради власної безпеки, краще не йти до лісу, коли темно і триматись туристичних стежок.
У 2020 році на території Національного парку “Подільські Товтри” створили реабілітаційний центр для диких тварин “Парк хижаків “Арден”. Тут мешкають ведмеді, вовки, олені та орлан, який не вміє літати. Усі ці хижаки жили у поганих умовах. Майже всі звірі мають слабке здоров’я. Тут за ними добре доглядають: лікують, щеплюють, роблять операції, оформляють документи. Парк займає площу у 32 гектари. Має оглядовий міст у вигляді підкови, звідки можна слідкувати за тваринами.
Місце сили
Сатанів часто називають місцем сили, адже тут ще й донині знаходять свідчення про розвинену культуру поклоніння язичницьким богам. Саму тут знайшли у Збручі статую бога Світовида, яка, за переказами, стояла на горі Богит.
Та не лише язичники, а й друїди, а згодом і монахи-відлюдники, обрали це місце для життя. Навіть люди, далекі від релігії чи езотерики, помічають якісь незрозумілі чари Сатанова. Сюди дійсно хочеться приїздити щоліта чи щовесни. Деякі навіть між морем та Сатановим обирають саме його. Здається, сама природа, сповнена цілющими силами, що нуртують у глибині землі лікувальними водами, кличе сюди людину. А ще ліс голосами птахів закликає зупинитись, прислухатись на мить до душі Товтр. Можливо, це не лише Нафтуся, а й уся природа лікує зболені тіла і втомлені душі? Хочете дізнатись – приїздіть у Сатанів і переконайтесь самі.
Водоспад
Незважаючи на штучне походження, водоспад неодмінно користується інтересом відпочиваючих. Дійти до нього можна, оминувши озеро та продовжуючи рух вперед. Про наближення до потрібного місця ви дізнаєтесь за характерним шумом води. А ще тут збираються любителі відпочинку на природі. Тож їхні палатки буде видно здалеку.

Фото з Відпочинок в Сатанові – Курорт Сатанів (zahidkurort.com.ua)
Коли дозволяє погода, в водоспаді купаються люди. Та краще сказати, вони там стоять, підставляючи спини під прозорі струмені води. Кажуть, добре розбиває солі.
Клімат
У Товтрах, як і в Карпатах, можна побачити явище, яке сатанівчани називають “гори димлять”: від покритих лісом гір підіймаються до неба смужки диму. Це водяна пара.
Через велику площу лісу та активні випари, у Сатанові своя погода. Місцеві кажуть, що якщо зранку парить, то надвечір буде дощ. Тож вирушаючи сюди на відпочинок, обов’язково беріть одяг та взуття на дощову погоду. Середня температура повітря липня тут становить трохи більше 18 градусів тепла.
Санаторій чи кімната у хатинці?
Курорт Сатанів пропонує відпочинок та лікування у санаторіях, яких тут дуже багато. В основному, номери тут дорогі й розкішні.
Якщо ж коштів у сімейному бюджеті замало, можна зняти кімнату у Кринцилові (Крутилові).
Село Кринцилів. Фото з власного архіву
Тут здають житло відпочиваючим за помірну ціну.
Це село під лісом входить до складу національного парку “Подільські Товтри”. Воно відоме тим, що тут збереглися давні ремесла. А ще Кринцилів належить одразу 2 областям. Хоча офіційно це два села – Кринцилів Хмельницької області та Крутилів Тернопільської, місцеві селяни вважають, що село одне. Навіть назви Кринцилів та Крутилів походять від одного слова – “крутити”.
Що подивитись у самому Сатанові?
Не лише курортна зона, а й сам Сатанів можна вивчати не один день. Тут багато цікавих об’єктів, таких як синагога, парк Сатанівська перлина, єврейське кладовище, залишки замку, ворота в місто, старий млин тощо.
Замок та парк
На півночі Сатанова, на високому пагорбі височіють руїни замку. Навіть у тих, хто не боїться висоти, паморочиться у голові, якщо дістатись на самий верх і глянути із замкової вежі додолу.
Автор фото: Оrysia Shyian, IGotoWorld Photo Group
Парк Сатанівська перлина площею 22 гектари простягається внизу вздовж річки Збруч, яка біжить темною змією серед зелених берегів. Звідси добре видно гори і дуже цікаво спостерігати за заходом сонця.
Автор фото: Оrysia Shyian, IGotoWorld Photo Group
А в долині ріки росте майже 400 видів і форм чагарників і дерев, безліч трав’яних рослин, у тому числі екзотичних. Є тут і колекція рододендронів.
Якщо йти долиною ріки подалі від людського житла, можна дійти до старого млина.
Синагога і єврейське кладовище
У Сатанові жило багато євреїв, тож не дивно, що у них була своя синагога, збудована у XVI столітті. До наших часів вона дійшла у напів розваленому, занедбаному стані. Ще на початку 2000-х років місцеві жителі використовували синагогу в якості смітника. Та за ініціативи депутата Фрідмана і світової єврейської общини, приміщення реставрували.
Фото з Україна, про яку не говорять: Сатанів-Кринцилів | zentravelblog (wordpress.com)
Оновлена синагога має гарний вигляд, що приваблює туристів. Всередині вона багато оздоблена, та не лише її вигляд вабить сюди людей. Три наріжні камені, з яких почали будувати синагогу, мають особливу надприродну силу. Якщо стати на них, відчувається потік енергії такої сили, що просто перехоплює дихання. Це місце має цілющі властивості. Безліч вірян позбавилися тут своїх хвороб, а безплідні пари після відвідування святині нарешті дочекалися дітей.
Єврейське кладовище – ще один давній символ Сатанова, без якого важко уявити місцеву екскурсію. Слова тут зайві. Треба лише відчувати серцем місця, де назавжди закарбувалися сторінки історії єврейського народу.
Ворота в місто
Ці ворота добре видно при в’їзді у Сатанів з південного боку. Їх у 1724 році побудував з білого каменю Адам Иєроним Сенявский. Ворота у стилі ренесанс з декоративними елементами в стилі бароко є пам’яткою архітектури та містобудування України.
Фото з Україна, про яку не говорять: Сатанів-Кринцилів | zentravelblog (wordpress.com)
Не лише ворота, а й сам Сатанів дихає старовиною. Ось незвично широка вулиця, вимощена бруківкою. Уява вигадливо малює картину: вулицею їздять карети, а тротуарами прогулюються поважні пани і пані у пишних сукнях…І таких місць тут багато.
Медики радять проходити санаторне лікування у Сатанові протягом 21 дня. Та навіть цього часу може бути замало, щоб на власні очі оглянути усі цікаві куточки Сатанова та його курортної зони. Тут дійсно є на що подивитися. А всі потрібні локації розташовані одна від одної на великій відстані. Якщо хочеться побачити печеру монаха, що на тернопільській стороні Збруча, треба виходити зразу після сніданку, тоді, витративши 4 години туди й назад, ви встигнете до обіду. Після обіду так далеко краще не йти, тому що в лісі швидко темніє.
Сатанів – найкраще місце відпочинку для любителів природи і тих, хто любить багато ходити. Безперечно, санаторії запропонують свою культурну програму, та з природними багатствами Товтр ніщо не може конкурувати.