Каньйон ріки Смотрич – унікальна місцина Хмельниччини

Смотрицький каньйон – єдине в Україні геологічне утворення, що розкинулось серед великого міста. Такого витвору природи немає по всій довжині ріки Смотрич. Лише біля Кам’янець-Подільського Хмельницької області його формування набуло таких чітких рис. Далі на khmelnytskyi.name.

Каньйон ріки Смотрич простягається на 9 км та має площу 80 га (правий берег – 27,7 га, а лiвий – 52,3 га). На ділянці каньйону в межах міста найбільш яскраво видніються пласти каменю історії цієї місцини, про що йдеться у великій кількості книг. Як кажуть місцеві екскурсоводи, по каньйону сучасні вчені вивчають, як формувалась Земля. І це щира правда.  

Каньйон – знахідка для науковців

Смотрицький каньйон завжди приваблював науковців. Адже тут, прямо на його стінах можна побачити відбитки живих організмів, які населяли цю місцину більше 400 мільйонів років тому. Саме вони творили тут свій життєвий простір, населяючи прадавній світ. 

Колись тут було Силурійське море. Воно й залишило по собі безліч цікавих знахідок, таких, як пращури сучасних ракоподібних. Більшість істот, які залишили свої відбитки на стінах каньйону, вимерли, деякі ж стали предками нинішніх тваринок. Тут вони скам’яніли, назавжди залишились у вічності, як згадка про минуле нашої Хмельниччини і Землі взагалі.

Геолог  Р.Р. Вержикiвський майже 100 років назад – у 1926 році зібрав на тутешніх скелях 111 зразків видів викопної фауни. Про це він написав у своїй праці “Геологiчний путiвник по захiдному Подiллю”.

Фото з «Стрімка лань» у «квітах на камені» – Алатир (alatyr-history.club)

У 1984 році каньйон річки Смотрич визнали пам’яткою природи, що має загальнодержавне значення. Адже тут можна вивчати верхньо-силурійські відкладення, а також багатство та унікальність місцевої рослинності та тваринного світу. 

Фауна

На схилах та дні каньйону оселилося безліч живих істот. Самих лише птахів тут гніздиться майже 100 видів. Також тут мешкає 10 видів амфібій, 22 види павуків, 6 видів плазунів, 17 видів риб, 25 видів ссавців тощо. 

Флора

Флора цієї місцевості налічує близько 350 видів рослин, частина з яких є ендеміками, тобто вони більш ніде не зустрічаються. Багато з них занесені до Червоної книги України та Міжнародного червоного списку. До прикладу, тут можна зустріти таку рослину, як шиверекія подільська. Її відкрили у ХІХ столітті вчені-ботаніки Анджейовський і Бесер біля села Кубачівка. Пізніше вона була знайдена і в інших місцях. На скелях ростуть давні папороті та авринія скельна. Її жовті кущики навесні майорять яскравими квітами і на стінах фортеці.

Фото з Смотрицький каньйон – Національний природний парк “Подільські товтри” (npptovtry.org.ua)

У річкових водах, джерелах та струмках вчені знайшли два десятки видів водоростей. На скелях, брилах, деревах і грунті – 29 видів мохів. Деякі з них є індикаторами якості повітря. На схилах степів та лук, в лісах, на болоті й у річці росте 700 видів судинних рослин. 

Принада для туристів

Кам’янець-Подільський – туристичне місто. Як тільки відступають зимові холоди, тут починається пора фестивалів та святкувань. Гості міста неодмінно звертають увагу на міст “Стрімка лань” який з’єднує береги каньйону. 

Рішення про побудову мосту було прийнято у 1966 році, а в 1973 році було покладено останній камінь. Рух мостом відкрили 2 листопада 1973 року. 

Фото 825484837.jpg (980×339) (tcb.com.ua)

Подорожуючих приваблюють як види, які відкриваються на річку згори, так і краєвид, що вимальовується, якщо дивитись знизу, з самого каньйону. 

Найбільш відчайдушні стрибають з мосту “Стрімка лань”, який є найвищим в Україні. Його висота становить 54 м. Любителі банджі-джампінгу приїздять сюди, щоб насолодитись миттєвостями вільного падіння. А ще під мостом можна пролетіти на повітряній кулі. Перший такий політ був у 1999 році. Заможні люди часто роблять пропозицію руки і серця саме пролітаючи під “Стрімкою ланню”. Також стіни каньйону є улюбленим місцем тренувань альпіністів.

Фото з Фестиваль повітряних куль у Камянці-Подільському 19-05-2018 – Афіша Вінниці – moemisto.ua.

Цікаві об’єкти каньйону

Із сивої давнини дійшли до наших часів оборонно-гідротехнічні комплекси, створені у XV столітті – Польська та Руська брами. Завдяки їм можна було затопити долину, якщо ворожі війська йшли у наступ. 

У долині Смотрича в межах міста є багато об’єктів, цікавих для туристів: будівля першого у Кам’янці заводу з виготовлення пива, пам’ятник кибитці та Хрестовоздвиженська дерев’яна церква. Її можна побачити з лівого боку від фортеці, прямо у каньйоні. Це єдина дерев’яна церква міста, яка збереглася до нашого часу. 

У XVІІ сторіччі храм заснував гетьман Сагайдачний. Як каже реставратор Ольга Пломеницька, перша церква була мурованою. Дерев’яна ж була збудована в 1799 році. 

У 1953 році святиню закрили і використовували як кінотеатр до 1965 року. У 1991 році церкву відчинили для проведення богослужінь. Більшість настінних розписів храму належать до наших часів. 

Пам’ятник циганській кибитці, яка пробита кулями, спочатку мали встановити у Бабиному Яру для вшанування жертв геноциду ромів під час Великої Вітчизняної Війни. Та пізніше це рішення відмінили і він зайняв своє законне місце у Кам’янці. Пам’ятник встановили у 2001 році, під час проведення фестивалю “Сім культур”. 

Екологічна ситуація

У каньйоні люблять відпочивати місцеві мешканці та селяни. Вони розводять вогнища, внаслідок чого гинуть рідкісні рослини та комахи. Навіть випалювання очерету згубно впливає на місцеву екосистему. Не можна замовчувати і факти викидання побутового сміття прямо у каньйон. 

Та найбільшої шкоди завдають каньйону забудовники. Їхні машини руйнують крихкий і неповторний світ рослин та тварин. А будівельне сміття вони часто скидають прямо під стіни каньйону.

Фото з Смотрицький каньйон – Національний природний парк “Подільські товтри” (npptovtry.org.ua)

Навіть звичайні людські дії можуть зашкодити природі. Зокрема, на цій території не можна висаджувати іноземних рослин. Та люди живуть тут давно, і вони вже встигли змінити місцеву флору. Завезені декоративні рослини агресивно розростаються, знищуючи на своєму шляху ендемічну флору. 

Найбільшою принадою цієї місцини є її незайманість. Прямо посеред міста, на дні стародавнього Силурійського моря вирує життя: з круч зриваються природні водоспади, у зеленому очереті ховається всяка болотяна живність, а прямо на стінах каньйону пернаті виводять пташенят. 

Get in Touch