Ще з десяток років тому словосполучення “бізнес на селі” звучав як щось примарне. Та змінив ситуацію розвиток садівничої справи: невеличкі господарства з вирощування ягід та фруктів дали поштовх до розвитку сімейної садівничої справи на селі. А от з сімейними фермами усе було непросто. Бо побудувати легальний молочний бізнес та ще й зробити його прибутковим – було справою непростою. У 2017 році в Україні таки зважилися розпочати великий проєкт з розвитку молочного тваринництва саме для невеликих сімейних фермерських господарств. Інвестором може стати кожен українець, а ферму відкрити – той, хто має бажання працювати та не боїться вчитися фермерському підприємництву. Так почалися історії успіху сотень сільських українських родин, зокрема і на Хмельниччині. Дізнавайтесь більше про передумови та особливості створення санітарно-епідеміологічної служби в Хмельницькій області. Далі на khmelnytskyi.name.
Підтримка молочних ферм
У місті на дефіцит молока не поскаржишся: знайдеш і в магазинах, і “домашнє”. Черга за ним не стоїть. І не тому, що всі раптово розлюбили ці продукти. Просто коштують вони стільки, що літр не кожному по кишені. Якщо озирнутись у минуле, то за три десятиліття кількість корів на Хмельниччині зменшилася втричі. Раніше у господарствах налічувалось понад 133 тисячі голів, а тепер цифра коливається у межах 123 тисяч. Можливо, про проблему говорили б більше, якби відповідними темпами знижувалися і надої. Але річ у тім, що корів ставало дедалі менше, а молока вони давали більше. Були навіть роки, коли молока надоювали майже стільки, як тепер, а стадо мали у півтора раза менше. Тоді ставали у пригоді вища продуктивність худоби й сучасні ферми з новими технологіями, котрі дають змогу отримувати кращий результат. Все було б добре, якби тенденції до спаду зупинились. Поставити їм заслін намагались усілякими способами. Серед найпопулярніших — грошова підтримка.
Задля додаткової підтримки сільгоспвиробників на Хмельниччині є Програма розвитку агропромислового комплексу області. Коли розпочалося приймання заявок на дотацію за утримання телиць віком від 12 до 15 місяців та часткову компенсацію вартості придбаної сільгосптехніки та обладнання, в управління розвитку агропромислового комплексу та земельних відносин щодня з питаннями зверталися до десятка людей.
У Хмельницькій громаді прийняли свою програму підтримки аграріїв. Щоб підвищити її ефективність, спростили умови надання фінансової допомоги за приріст поголів’я корів власного відтворення.
З року в рік великої рогатої худоби ставало все менше і менше. Корів українці пускали “під ніж”, не вбачаючи у розвитку молочного напрямку перспективи. Не виключенням стала і Хмельниччина, де за три десятиліття кількість поголів’я великої рогатої худоби скоротилася впʼятеро.
За даними Головного управління статистики в Хмельницькій області на 1995 рік в області утримували понад мільйон голів великої рогатої худоби, з них – 390 тисяч корів. А вже на січень 2022 року в усіх категоріях господарств області налічували понад 218 тисяч голів великої рогатої худоби. Переважну частину корів все ще утримують селяни у власних господарствах. Це 95 тисяч голів. Решта – дійне стадо, яке утримують сільськогосподарські підприємства області.
Така тенденція не могла не позначитися на обсягах надоїв. На 1990 рік в області виробляли за рік 1 мільйон 86 тисяч тонн молока, у 2020-му – менше майже вдвічі – 651 тисячу тонн. Станом на 2020 рік у Хмельницькій області у межах проєкту “Сімейні молочні ферми” працюють 17 сімейних молочних ферм.
Ферма “Молочні ріки”
Одними з перших у селі Довжки у Шепетівському районі свою молочну ферму “Молочні ріки” відкрила родина Котиків. У фермерському господарстві подружжя було понад два десятки корів і телят. За допомогою інвесторів для них реконструювали корівник, придбали сучасне обладнання. Ферму оснастили автоматичною системою напування корів, якісним освітленням, автоматизованим доїнням, гумовими килимками для комфорту тварин, танкером-охолоджувачів та лабораторним обладнанням.
Молочні ферми у Дунаєвецькій громаді
Дунаєвецька об’єднана територіальна громада одна з тих, де ідея створення сімейних молочних ферм продовжує розвиватися. Тут діють п’ять ферм, на яких утримують корів, та одна – козина ферма. У перспективі – велике бажання створити молочний кластер. Відтак, можна буде мати і власну переробку молока, і виробництво молочних продуктів, створення власної ветеринарної бази тощо. Ще кілька років тому Дунаєвеччина не була виключенням з тієї загальної тенденції: корів у селах ставало все менше і менше. Замість традиційного колись твердження, що “корова в сім’ї – годувальниця”, стало звучати “тримати корову – не вигідно”. У громаді розробили програму підтримки дрібного фермерського господарства у галузі розведення великої рогатої худоби та кіз.
Сімейні молочні ферми на Дунаєвеччині – це сучасне виробництво, де кожна деталь – науково обґрунтована. А люди задоволені тим доходом, який вона дає. При тому, що це важка праця.
Передусім, фермерів навчили вести бізнес та ознайомили з новими сучасними технологіями. Збудували нові приміщення, встановили обладнання, закупили якісне поголів’я.
