Рибне господарство – галузь економіки, завданням якої є вивчення, охорона, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилов, реалізація та перероблення з метою одержання харчової, кормової, технічної та іншої продукції. Далі на khmelnytskyi.name.
Природно-кліматичні умови Хмельницької області забезпечують ресурсний потенціал та сприяють розвитку рибного господарства на внутрішніх прісноводних водоймах. В області знаходиться значна кількість водойм з екологічними умовами, які сприяють вирощуванню риби та можуть забезпечити потужний розвиток галузі. Дізнавайтесь більше про Маківські мінеральні води.
Водойми на Хмельниччині
Річки області належать до басейнів великих річок Дніпро (40% території області), Південний Буг (22,4%) та Дністер (37,6% території області) і загалом є малими річками. Лише дві великі річки (Дністер, Південний Буг) та три середні річки (Горинь, Случ, Збруч) частково протікають по території області. За даними Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області, загальна кількість річок на території області становить 3733, їх протяжність 12880 кілометрів. Серед найдовших річок області – Південний Буг, Збруч, Горинь, Случ, Хомора.
В області налічується 39 водосховищ загальною площею 9 532,1823 гектара. Найбільшими водосховищами є водойма-охолоджувач Хмельницької АЕС площею 2 095 гектарів та Щедрівське водосховище площею 1 290 гектарів. Крім того, нараховується 2 917 ставків. Водосховища у Хмельницькій області за ознаками походження та функціонування належать до категорії техногенних акваторій, які не мають аналогів у природі. Це водні угіддя зі значними резервами природної кормової бази та потенційної рибопродуктивності, на яких можна утримувати товарну рибопродукцію без відчуження земель і використання штучних кормів. У результаті створення водосховищ в області пройшли корінні зміни природи річок, на яких вони побудовані. Нові екологічні системи і взаємозвʼязки між компонентами стали вагомо лабільними і при втручанні людини легко можуть бути порушеними.
Яку рибу вирощують на Хмельниччині?
За період з 2018 року по 2022 рік на території області було вирощено 3 384,255 тонни рибної продукції та 723,821 тонни рибопосадкового матеріалу. При цьому було виловлено 2 809,483 тонни товарної риби.
Загалом, особами, які здійснюють рибогосподарську діяльність у сфері аквакультури, було вирощено такі види риб:
- короп – 904 193 кілограми або 65,6% від загального обсягу вирощеної риби;
- рослиноїдні – 250 334 кілограмів (18,2%);
- сомові – 1 689 кілограмів (0,1%);
- та інші (щука, судак звичайний та карась сріблястий) – 221 206 кілограмів (16,1%).
Таким чином рибопродуктивність у вказаний період становила 270,73 кілограма/гектар.
В іхтіофауні також відбувається низка суттєвих кількісних і якісних змін. З її складу зникли або різко зменшилися цінні види риб, шлях на нерестовища у річки басейну Дністра загородили дамби. Водночас розпочалася швидка адаптація до нових умов, найбільш пластичних, в основному малоцінних за біологічними і промисловими показниками риб, чисельність яких постійно зростає.
У сучасному рибництві рослиноїдні риби є важливою складовою полікультури. Білий товстолоб споживає переважно фітопланктон і детрит, строкатий товстолоб – зоопланктон, фітопланктон і детрит, білий амур – вищу водну рослинність, чорний амур – в основному харчується молюсками, що є організмами зообентосу. Робота щодо вселення рослиноїдних риб та чорного амура у водосховища Хмельниччини допоможе розвʼязати дві важливі проблеми: підвищить їх рибопродуктивність з одночасним зниженням трофності.
Проблеми рибних господарств
Невирішеними проблемами є низькі показники відтворення аборигенних видів риб та виробництва рибної продукції, низький освітній та кваліфікаційний рівень спеціалістів, що займаються рибництвом, браконьєрство на водоймах області.
У більшості випадків неефективно використовуються як природні, так і штучні водойми. У сільських населених пунктах, райцентрах не працюють магазини з продажу живої риби. Уся торгівля рибою відбувається на ринках, тому є потреба створити в області виробничо-торговельні комплекси, які б займалися вирощуванням та реалізацією риби самостійно, без посередників.
Кризовий стан рибного господарства Хмельницької області викликано такими чинниками:
- малоефективністю механізмів державного регулювання функціонування рибогосподарського комплексу;
- низькою внутрішньо економічною активністю адміністративної складової галузі;
- незабезпеченістю висококваліфікованими спеціалістами зі спеціалізованих напрямів державного управління та менеджменту;
- недостатнім рівнем державної підтримки або залучення інвестицій для оновлення матеріально-технічного забезпечення рибного господарства;
- відсутністю сучасних біотехнологій у діяльності галузевих підприємств;
- недостатністю забезпечення рибних господарств якісними комбікормами;
- зменшенням кількості та погіршенням екологічного стану наявних нерестовищ, забрудненням води.
