Україна належить до числа провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових структурних елементів, що сформувалися внаслідок прояву усіх властивих становленню земної кори процесів, обумовило наявність в Україні широкого діапазону корисних копалин, що становлять мінерально- сировинну базу країни. Україна має у своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу, що налічує майже 200 видів корисних копалин, з яких 94 види мають промислове значення. Хмельниччина вирізняється забезпеченістю сировиною для виробництва будівельних матеріалів, у тому числі й будівельного каміння. Це в основному осадові, меншою мірою – магматичні породи. Далі на khmelnytskyi.name.
На території Хмельниччини видобувають різні види будівельного каміння
На Поділлі природним камʼяним будівельним матеріалом служать кристалічні докембрійські породи фундаменту платформи – граніти, гранодіорити, чарнокіти, гнейси та осадові породи чохла – вапняки, доломіти, пісковики. Кристалічні докембрійські породи розповсюджені у північно-східній частині Хмельницької області. Західна межа їх розвитку орієнтовно проходить через Шепетівку, Гриців, Старокостянтинів, Меджибіж, Деражню, Вовковинці. Породи відслонюються у долинах річок і балок, утворюючи різноманітні виступи, куполоподібні підняття чи, подекуди, неперервні протяжні виходи.
На Хмельниччині вони залягають безпосередньо під незначною товщею четвертинних і, частково, неогенових відкладів. Чудново-бердичівські граніти і мігматити бердичівського комплексу відслонюються у долинах річок Случ, Снивода, Постолова, Гнилопʼять, Згар та їх допливів. Граніти в основному сірі, рожево-сірі, темно-сірі, рівномірно зернисті, рідше порфіроподібні зі смугастою текстурою. Чарнокіти відслонюються у долинах річок Південний Буг, Десна, Згар, Соб та інших. Це темно-сірі із зеленуватим відтінком породи. По берегах річок Південний Буг, Снивода, Десна, Соб, Собик, Вільшанка простежуються також виходи мігматитів – зернистих метаморфічних порід зі смугастою, інколи сланцюватою текстурою. Гнейси утворюють лише два родовища у Хмельницькій області – Климентовицьке і Грицівське.
Різновиди вапняку використовують для виготовлення щебеню
На Хмельниччині широко використовуються як будівельний камінь вапняки – 22 балансових родовища. Силурійські вапняки поширені виключно у південно-західних районах Хмельницької області, відслонюються у долинах рік Дністра, Серету, Нічлави, Збруча, Жванчика, Смотрича, Студениці, Ушиці. Глибина залягання вапняків коливається від 0 до 80 метрів, загальна потужність – 50-60 метрів. Вапняки переважно сірі, темно-сірі, щільні, тріщинуваті, часто плитчасті, грудкуваті. Як сировина для виробництва бутового каменю і щебеню для дорожнього та житлового будівництва використовуються дрібнозернисті і прихованокристалічні вапняки з досить високими показниками міцності на стиск у повітряно-сухому стані.
Міоценові вапняки відомі у центральній, південній та південно-західній частині Хмельницької області. Представлені вони світло-сірими, світло-жовтими черепашковими, детритовими чи оолітовими, часто міцними перекристалізованими. Глибина залягання порід до 15 метрів, а у межах Товтрової гряди – до 100 метрів. Доломіти девонського віку відомі у родовищі Слобідки-Рихтівської Камʼянець-Подільського району Хмельницької області. Запаси Слобідсько-Рихтівського родовища – обмежені, хоча доломіти цілком придатні для виробництва буту і щебеню для будівельних робіт, як баластний шар для основ і покриттів автомобільних доріг, заповнювач для дорожніх бетонів. У Хмельницькій області відомо також 5 попередньо розвіданих родовищ гранітоїдів та вапняків, запаси в яких загалом незначні. Величина запасів у родовищах, що експлуатуються, становить понад 65% від загальних, що вказує на той факт, що розробляються переважно родовища середні та великі.
На карті Хмельниччини чітко виділяються райони концентрації родовищ магматичних та метаморфічних порід – південно-західний схил Українського щита і, відповідно, північно-східні райони Хмельницької області. Південно-західна межа концентрації родовищ гранітоїдів орієнтовно проходить по лінії населених пунктів Бершадь, Тростянець, Тульчин, Жмеринка, Деражня, Старокостянтинів, Славута. Смуга родовищ вапняку загалом орієнтована у напрямку південний схід – північний захід, простежується у південних районах Хмельниччини – Новоушицький, Дунаєвецький, Камʼянець-Подільський, Чемеровецький, Городоцький. Це переважно дрібні родовища з незначними запасами сировини. Лише у двох районах – Борщівському та Камʼянець-Подільському спостерігається досить значне скупчення родовищ вапняків силурійського віку.
На Хмельниччині взято на баланс понад чотири десятки родовищ
У Хмельницькій області детально розвідано та взято на баланс 45 родовищ сировини для отримання щебеню та бутового каменю. Сировина представлена родовищами вапняків, доломітів та гранітоїдів. Основна маса зосереджена у родовищах останніх, які представлені в області переважно гранітами, а також чарнокітами, гнейсами, гранодіоритами та мігматитами. Також в області експлуатуються 9 родовищ вапняків та 13 покладів гранітоїдів. Єдине відоме детально розвідане родовище доломітів має обмежені запаси і не розробляється.
Також в області відомо 5 попередньо розвіданих родовищ з незначними запасами. Одне родовище гранітоїдів – Полонське, за величиною запасів відносять до великих і сім родовищ – до середніх. Більшість з них знаходяться на території двох північних районів області – Полонського та Шепетівського. Розміщення родовищ каменю будівельного у межах області вкрай нерівномірне. На території пʼяти районів області – Камʼянець-Подільського, Чемеровецького, Шепетівського, Полонського і Летичівського зосереджено 89% усіх розвіданих запасів сировини. Найбільше запасів сировини на продуктивних землях розташовано у Полонському, Камʼянець-Подільському та Летичівському районах – приблизно 91%. На неугіддях та під лісом розміщені усі родовища у Шепетівському, Славутському, Старокостянтинівському, Городоцькому та деяких інших районах. Значні площі неугідь займають родовища каменю будівельного у Камʼянець-Подільському, Полонському, Чемеровецькому районах. У цілому ж, розміщення значної кількості розвіданих запасів сировини в області на непродуктивних землях створює сприятливі перспективи для їх освоєння у майбутньому.
Поклади будівельного каменю дозволяють розширювати видобуток на Хмельниччині
Експлуатація родовищ каменю будівельного у Хмельницькій області здійснюється силами декількох міністерств та відомств, а також приватними підприємцями. Розширення видобутку каменю будівельного в області може бути досягнуте як шляхом нарощування обсягів на робочих карʼєрах Шепетівського, Полонського, Летичівського районів, так і введенням в експлуатацію резервних розвіданих родовищ, яких в області налічується майже три десятки. Насамперед це середні за запасами родовища, розташовані на неугіддях поблизу шосейних доріг та залізниць. Потужності гірничовидобувних підприємств використовуються вкрай на декілька відсотків. Окрім того, часто карʼєри не знаходять власників через ускладненість отримання ліцензій на відкриття нових гірничовидобувних підприємств.
