Річкова система Хмельницької області зарегульована великою кількістю водосховищ та ставків. На Хмельниччині нараховується 55 водосховищ та 2354 ставки при загальній площі 19804 гектарів. Вирощування риби справа корисна і потрібна, але дозволи на спецводокористування отримано лише на 337 ставках, чим порушуються вимоги природоохоронного законодавства. Річка Горинь протікає упродовж 150 кілометрів. Вона має 1279 приток загальною довжиною 2593 кілометрів та є правою притокою Припʼяті. На правому березі Горині, між селами Крупець і Коломʼє Славутського району розташований гідрологічний заказник “Княже озеро” площею 75,8 гектара, створений у 2002 році. Далі на khmelnytskyi.name.
Річка Горинь згадується в історичних документах 12 століття
Назва річки Горинь походить від староруського слова “горина” – гориста місцевість. У минулому річка так і називалася – Горина. В Іпатіївському літописі зазначено, що Ізяслав Мстиславович у 1150 році “…перейшов Горину і тут став табором”. Пізніше назва Горина видозмінилася на Горинь. В одній з українських грамот 1450 року є такий запис: “… урочища синові моєму Василю отказую у повіті Луцькім над Горинь-рікою”. На Хмельниччині басейн цієї річки розташований на північному заході. Бере вона свій початок біля села Волиця на Тернопільщині та протікає через Хмельницьку і Рівненську області. Горинь тече на теренах Хмельниччини через Ямпіль, Білогірʼя, Двірець, Михнів, Криволуку, Ізяслав, Радошівку, Славуту, Комарівку і Нетішин. У геоморфологічному відношенні басейн річки розташований на Хмельниччині у межах 8 геоморфологічних районів – Славутському, Берездівському, Білогірському, Скрипівському, Случ-Хоморському, Полквинському, Ікопотському та Слуцькому. На території Білогірського адміністративного району ця водна артерія протікає серед горбистої місцевості межею Подільського плато і Шепетівського Полісся. Середні висоти тут становлять до 300 метрів над рівнем моря.
Чим вирізняється місцевість поблизу річки Горинь?
Загалом поверхня цієї місцевості вирізняється ярами та балками, які мають багато джерел і заболочені днища. В Ізяславському адміністративному районі річище Горині утворює численні меандри. Довкола місцевість горбиста і нагадує класичну височину. Середні висоти у басейні річки поступово падають на схід і поверхня згодом ніби вирівнюється. У Славутському адміністративному районі Горинь тече на північний захід. Річище утворює нечисленні меандри, а територія довкола долини річки переважно рівнинна. Тут чітко проявляється зміна лісових порід на піщані відклади, до того ж північна межа добре фіксується поширенням соснових лісів, які ростуть на пісках. Горинь від Ямполя до села Путринці тече у класичній лісостеповій зоні. У цій частині басейну річки знаходяться невеликі грабово-дубові ліси, які характеризуються тим, що у них у першому ярусі переважають дуб звичайний і ясен звичайний, клен гостролистий і явір, у другому – граб звичайний, липа звичайна, клен польовий, берест, осика, черешня, груша звичайна і яблуня лісова. У підліску свидина, бруслина європейська, ліщина, глід, клокичка периста, дерен, клен татарський, вовчі ягоди звичайні, жостер і бузина чорна. Основу травʼяного покриву цих лісів складають – безщитник жіночий, зеленчук жовтий, підлісник європейський, грязниця збірна, маренка запашна і копитняк європейський. Трапляються у басейні Горині й невеликі дубові ліси з дуба звичайного, берези бородавчастої, ясена звичайного і явора. Другий ярус займають липа серцелиста, граб, клен гостролистий, берест, осика, вʼяз гладенький і навіть черешня. У підліску виділяються клен татарський, глід, терен, жостер, бруслина бородавчаста, ліщина і черемха. Від села Михля і до Нетішина переважають соснові ліси, де трапляються ділянки соснових лісів чорницевих, соснових лісів вересових і навіть соснових лісів лишайникових. У цих лісах переважає сосна звичайна, трапляється береза бородавчаста, дуб звичайний і ялина європейська.
Усі види плазунів, що мешкають на Поділлі, можна зустріти на річці Горинь
У річці водяться різноманітні види риб. Найчастіше серед них зустрічаються короп, плітка, лин, лящ, окунь, амур білий і чорний, верховодка, вирезуб, вʼюн, гірчак, білизна, йорж, карась, білоглазка, краснопірка, марена, підуст, пічкур, сом, судак, рибець, чехоня, щука і товстолобик. Чисельність популяцій деяких видів знаходиться на межі винищення, тому такі види, як вирезуб, гірчак, білизна, білоглазка, марена, підуст, рибець і чехоня потребують охорони, а деякі навіть штучного розведення. У басейні Горині зустрічаються 11 видів амфібій та усі 10 видів плазунів, які мешкають на Хмельниччині. Також у великій кількості тут водяться: вужі водяний і звичайний, веретільниця, мідянка, гадюка звичайна і черепаха болотяна, ящірки зелена і прудка. Орнітофауна представлена 80 видами птахів лісу, 60 видами птахів лук, боліт і водойм, 21 видом птахів степу і поля та 9 видами птахів-синантропів. Серед звірів тут водяться: бобер річковий, видра річкова, горностай, заєць-русак, їжак звичайний, собака єнотовидний, кріт, ласка, лисиця, миша маленька, нічниця водяна і ставкова, ондатра, пацюк сірий, полівка водяна, хомʼяк, а вночі активні свиня дика і вовк.
