Реабілітаційний центр “Парк хижаків Арден”, розташований у мальовничому куточку Поділля на території Подільських Товтр, створений для захисту популяцій тварин, порятунку їх із неволі та адаптації до подальшого життя у дикій природі. Це середовище, де ведмеді, вовки, лисиці та інші тварини можуть лікуватися, реабілітуватися і навіть жити у природних умовах, максимально схожих на середовище проживання диких тварин. А люди мають змогу спостерігати за світом диких тварин та не втручатись у їх побут. Далі на khmelnytskyi.name.
Екскурсії у центрі реабілітації тварин
Під час екскурсії можна пройтись оглядовим мостом довжиною 1 кілометр, що височіє над лісом, і спостерігати за іграми ведмедів, не порушуючи життя тварин у дикому лісі. Побачити, як тихий вовк біжить лісовою стежкою, спостерігати граційних оленів, стрімких лисиць, зграї вовків та поведінку тварин у природних умовах. Завдяки цій екскурсії туристи можуть більше дізнатися про види та походження тварин, їхні звички та особливості харчування. А от міст-галерея у центрі реабілітації тварин довжиною у кілометр – єдиний лісовий міст в Україні.
Яких тварин можна побачити у заповідному лісі
Найбільший хижак – бурий ведмідь. З лісового містка можна легко спостерігати за поведінкою ведмедів різного віку та статі. Якщо дивитися з боку заповідника Медобори, до мосту часто підходять величезні темно-бордові ведмідь та ведмедиця. Працівники парку називають їх Міша і Маша. Також на лісових вершинах гір Національного парку “Подільські Товтри” мешкає ціла родина бурих ведмедів. У парку ведмеді живуть майже так само, як на волі – самостійно шукають їжу: харчуються ягодами, грибами, добувають личинки з-під кори дерев. Разом з тим, їх підгодовують працівники парку. Для тварин облаштували штучні водойми та поїлки, в які постійно потрапляє чиста вода. Зазвичай у неволі клишоногим не дозволяють залягати зимову сплячку. Але у реабілітаційному центрі ситуація інша – для ведмедів облаштували штучні барлоги, тож вони можуть спати тоді, коли їм це продиктовано природою.
Лісовий міст часто відвідують зграї вовків, які живуть на одній території з бурими ведмедями. Вони не особливо бояться клишоногих і часто бʼються з ними через їжу. Гуляючи ввечері парком, можна почути протяжне виття більше десятка вовків, які долітають з різних куточків лісу. На вершині гори неподалік від лісового мосту лисиці облаштували собі барліг. На цих рудоволосих красунь найкраще дивитися у бінокль. Найбільш активні вони вранці та ввечері.
Також у лісі можна спостерігати за справжніми милими благородними оленями. У густих чагарниках заповідного лісу ховаються і табуни сарн. Якщо подивитися у бінокль, то можна побачити, що у самців є роги, а у решти самок немає. Типовими представниками Сатанівського лісу є ворона та канюк. Вони збирають все, що не зʼїли ведмеді, вовки та лисиці. У кронах дерев парку чути пісні незрівнянного лісового соліста – співочого дрозда.
Як живе парк реабілітації тварин взимку?
У кожну пору року, зацікавлений відвідувач парку може побачити та відчути особливості життя звірів у лісі. У цю пору всі ведмеді сплять у своїх лігвах: хто поодинці, а хто і гуртом. Але все ж таки, деяким відвідувачам вдається побачити, коли хтось із клишоногих вийшов побродити лісом та випити води. У вольєрах господарюють сіроманці. Весь сніг стоптаний вовчими лапами, добре видно стежки, по яких один за одним бігають вовки. Ще здалеку, на підході до парку чути пронизливе клекотання орланів-білохвостів, що розноситься по всьому лісі та доповнюється криками воронів та тріском мерзлої деревини. Відразу при вході у парк відвідувачі можуть побачити ланей та муфлонів. Особливу увагу та цікавість викликають великі, масивні, закручені всередину роги самця муфлона. Приємні враження викликають благородні олені, що зустрічають відвідувачів при вході та виході із мосту. Взимку їх колір шерсті змінюється на темніший. Також їх можна погладити, коли самки з малими оленятами підходять до краю сітки, чекаючи на свіжу моркву чи листок капусти.
Евакуація тварин з різних куточків країни до Сатанова
Тварин, які постраждали від війни, рятують і в Україні, і за кордоном. Найскладніше, звичайно, з хижаками. Так, наприклад, левів із харківського “Фельдман-екопарку” вивезли аж до Іспанії, а ось ведмеді залишилися в Україні, близько року тому їх прихистив реабілітаційний центр – парк хижаків “Арден” у Хмельницькій області. Тепер вони живуть в умовах, максимально схожих з ареалом проживання диких звірів – справжній ліс і свобода.
Шлях до “Ардену” був нелегким. Пʼятьох клишоногих хижаків вивозили з-під обстрілів, наляканих і розгублених. Спершу тварин відправили на карантин. Вони були у стресовому стані, адже у Харкові їм доводилось жити під обстрілом. Згодом займалися реабілітацією тварин. Лікували клишоногих добротою, природою та диким лісом. І, звісно, за ними спостерігали ветеринари. У центрі реабілітації кажуть, що на повітряну тривогу тварини реагують нормально. Тільки вовки виють. Для ведмедів вона проходить непомітно.
