Повномасштабне військове вторгнення росії в Україну зачепило всі галузі виробництва та сфери людського життя. Не залишилися осторонь і бджолярі. Пасічники Хмельниччини розповіли про негативні тенденції виробництва, які принесла з собою війна, та пояснили подорожчання меду. Далі на khmelnytskyi.name.
Чи стане мед дефіцитним
Холодна весна 2022 року спочатку налякала бджолярів, та згодом вони зрозуміли, що меду все одно буде багато. Трохи менше цьогоріч травневого меду, а ось акацієвого вистачить. Пасічники на берегах Дністра вже взяли по 20 кг меду з акації. Гречаний мед у 2022 році також буде в дефіциті, адже аграрії засіяли мало гречки, поділився інформацією пасічник Антон Шостак. Про це розповідає “Суспільне Поділля”.
Заслужений працівник сільського господарства та почесний пасічник Олексій Горелик показує перший квітковий мед на складі. Його менше, ніж у попередні роки, та меду з акації точно буде вдосталь.
За словами Олексія, бджолярі з Західної України зараз виробляють стільки меду, що його вистачить не тільки Хмельниччині, а й закордонним покупцям. У Хмельницькій області лише один виробник з Ізяславщини експортував свої товари до інших країн.
Для експорту меду потрібно мати спеціальне обладнання та квоту на вивіз. Зараз є можливість здавати гуртом мед по 65-70 гривень/кг, якщо він є екологічно чистим, розповів пасічник.
Чому зросла ціна на мед
Через нестачу пального та активні бойові дії на Сході та Півдні України мед подорожчав майже на чверть. До того ж в окупованих та постраждалих від війни регіонах раніше виробляли бджолореманент та вощину. Нині ж це неможливо, тож українські пасічники не можуть працювати на повну потужність. Так, Олексій Горелик почав виробляти вощину на своєму підприємстві у Хмельницькому.
За його словами, собівартість меду цьогоріч зросла. Зокрема, через те, що вищими стали ціни на пальне. Раніше на дорогу з Хмельницького до Харкова вистачало 3-4 тисячі гривень, нині ж потрібно 12-13 тисяч гривень.
Бджільництво під час війни
Про особливості бджільництва під час воєнного стану розповів пасічник Микола Іщук із села Гриценки, що на Хмельниччині. Він вказав на основні труднощі, з якими стикаються бджолярі у 2022 році. Насамперед це втрата ринків збуту і постійних покупців. Багато людей опинилися на територіях, де йдуть бойові дії або тих, які постраждали від бомбардувань. Тож людям зараз не до меду, вони втратили своє майно і змушені виживати. Мед є, але його просто нікуди дівати, сказав Микола Іщук.
Як і у мирні часи, бджолярі продовжують потерпати від аграріїв, які порушують законодавство. Вони не попереджають пасічників про розбризкування хімікатів, й обробляють поля вдень, коли літають бджоли. Внаслідок цього щороку на Хмельниччині та в інших областях країни гинуть бджоли.
А пасічник Антон Шостак як і раніше, кочує разом із бджолами до місць цвітіння медоносів. На перевезення пасіки у воєнний час на Хмельниччині не вимагають жодних довідок. Має бути тільки дозвіл місцевих рад на переїзд пасіки і ветеринарна довідка про стан пасіки. Про кочову пасіку треба повідомити й лісівників, додає директор Ярмолинецького лісгоспу Іван Кирилюк.
Якщо пасіку застала в дорозі комендантська година, зупиняють працівники поліції чи на блокпостах, то перевіряють документи, автомобіль, причіп та павільйон, пояснив Шостак.