Питання роботи та облаштування громадських вбиралень в Хмельницькому часто набуває широкого обговорення. При цьому, дискусії виникають не лише серед місцевого населення, але й на рівні місцевої влади. Щоб знайти шляхи вдосконалення інфраструктури міста, у тому числі громадських вбиралень, слід комплексно враховувати наявні матеріально-технічні можливості міста та потреби громадян. Далі на khmelnytskyi.name.
Кількість може замінити якість?
Загалом нараховують 8 громадських вбиралень в Хмельницькому. Одні – сучасні, комфортні та з якісною системою водовідведення. Інші – потребують негайного відновлення (або краще повного переобладнання), побудовані по типу вигрібної ями. Такий значний розрив у якісних показниках громадських вбиралень обумовлений політично-соціальними чинниками. Адже, як зазначають представники місцевого самоврядування, старі вбиральні, що розташовані на території Дендропарку чи інших парків міста, виконанні без врахування мінімальних необхідних умов для населення та звичайних санітарних вимог.
Місце розташування старих вбиралень, таких як в парку імені Михайла Чекмана, звісно, створює багато перешкод для їх якісного оснащення. Наприклад, підключення централізованої каналізації в цій місцевості неможливе через географічне розташування парку в низовині річки Південний Буг. Щоб провести такі роботи, необхідне велике фінансування, встановлення напорних мереж, спеціальних станцій.
Проте, представники влади частково вирішили це завдання, облаштувавши в парку новий “дзеркальний” туалет. Щоб не повторювати помилок попередників та зекономити без втрати функціональних можливостей і якості громадської споруди, були створені особливі умови постачання води до нього. Також він має очисні споруди, які забезпечують зручні умови для користування. При цьому, був також врахований вплив на навколишнє середовище, проведено необхідні заходи для недопущення забруднення річки. Новобудова викликала багато обговорень серед містян, але загалом всі відгуки залишаються позитивними.
“Новинки” в центральній частині міста: чи варті об’єкти витрачених вкладень?
Сучасна громадська вбиральня в центральній частині міста на вулиці Проскурівській отримала в громаді назву “туалет за мільйон”. Це справедлива та чесна назва, адже на будівництво цього інклюзивного об’єкта інфраструктури з місцевого бюджету було витрачено більш ніж 2 мільйона гривень. Чи вартий він таких вкладень? Це питання, мабуть, не ставив хіба лінивий. Проте тривале обговорення проєкту було в основному під час його затвердження та в процесі будівництва.
Функціонує даний туалет вже понад два роки. Робота вся автоматизована, тобто – немає працівників, які б стягували оплату “за вхід”. Одна, відвідувачеві все ж таки заплатити доведеться. Для цього достатньо вкласти встановлену вартість в купюроприймач, а далі “магія” – двері автоматично відчиняються.
Ще одним якісно облаштованим місцем в старій частині міста, де можна не тільки “навести макіяж”, але й змінити дитині пелюшки, за необхідності, помити гарячою водою, є вбиральня в парку імені Тараса Шевченка. Крім 10 кабінок в туалеті облаштована одна спеціальна для маломобільних відвідувачів.
Раніше тут також працював громадський туалет в підвальних приміщеннях, які були на балансі міста. Проте він давно потребував оновлення і вдосконалення, хоча б для дотримання санітарних умов.
За кошти місцевого бюджету його повністю переплановано та відкрито в жовтні 2020 року. Невелика плата за вхід – один зі способів отримання прибутку для утримання то догляду за об’єктом. Окрім цього, платний вхід до вбиральні, на думку посадовців, може позитивно вплинути на мислення громадян і убезпечити майно від пошкоджень з боку громадськості.
“Новобудови” замість переобладнання
Поступове оновлення громадських вбиралень в Хмельницькому має хороші темпи. Наприклад, на зміну старому туалету в парку імені Івана Франка, який довгий час був зачинений з технічних питань, у 2017 році був облаштований (побудований) сучасний.
Нова споруда розміщена поряд зі старою вбиральнею. Деякі містяни цікавились, чому не проводили відновлювальні роботи зі старим об’єктом? Тут все досить просто – старий ще з 2006 року перейшов у приватну власність, а вартість викупу перевищувала можливості місцевого бюджету.
Проте, комфорт хмельничан та відвідувачів міста не залишився поза увагою місцевої влади. Новостворений об’єкт має по три кабінки у чоловічому і жіночому відділені (+ кімната для матері і дитини). Також окремо – для людей, які пересуваються на візках. Загальні умови та дотримання санітарних норм тут дотримано, хоча і є деякі нарікання з боку відвідувачів. Наприклад, наголошують про відсутність сушарки для рук, накладок на сидіння.
Ще одним новим об’єктом, який створений в рамках розвитку громадських вбиралень міста, є туалет в парку “Молодіжний”. Цю модульну систему місту подарував власник одного з бізнес-центрів поруч парку. Вбиральня досить компактна (розрахована на 2 кабіни) та не має розділення на чоловічий/жіночий. Із зауважень відвідувачів, були слушними ті, що стосувалися наявності високого порогу (він унеможливлює використання об’єкта особами з інвалідністю).
Отже, можна зробити висновок, що влада обрала вірний шлях до розвитку та змін громадських вбиралень в місті та має його дотримуватись й надалі. А кількість старих будівель, що використовувались у такому призначенні, варто поступово міняти новими об’єктами інфраструктури.