Річка Ікопоть – ліва притока річки Случ. Довжина річки становить 45 кілометрів. Також у річці Ікопоть 280 приток загальною протяжністю 438 кілометрів. Басейн цієї водної артерії розташований у межах двох адміністративних районів – Красилівського і Старокостянтинівського. Ікопоть відіграє не тільки значну роль у природі. На її берегах населення тутешніх сіл косить траву, випасає худобу, вирощує рибу у ставках, вудить рибу і відпочиває. На Старокостянтинівщині у заплаві річки розташовані Ікопотський і Великочернятинський гідрологічні заказники. У 19 століття річка була кордоном між Волинню та Поділлям. Далі на khmelnytskyi.name.
Річка має 280 приток та технічні ставки
Річка Ікопоть протікає територією села Решнівка із заходу на схід, де її течія тричі припинена і річка перетворена у технічні ставки. Їх використовуються для розведення риби, водоплавної птиці та для рекреаційних потреб. Площа ставків становить 11 гектарів, їх довжина до 4 кілометрів. Долина річки неширока, течія повільна, заболоченість мала та має багато джерел. Береги річки здебільшого пологі. Під час повені вона широко розливається. Річище водойми встелене мулом, а похил річкового дна невеликий. На деяких ділянках долина річки значно обміліла, стала вузькою, заболоченою та з часом заросла осокою і верболозом. Для річки характерні яскраво виражені весняні повені, низький рівень води влітку і деяке підвищення його восени і взимку. Замерзає річка у період з кінця листопада до початку грудня. При значній товщі снігового покриву і таненні снігу і льоду бувають повені. На Красилівщині знаходиться верхівʼя Ікопоті. Свій початок вона бере поблизу села Зелена, а біля села Мала Салиха утворює маленький ставок. Оминувши село Велика Салиха, приймає свою першу ліву притоку та утворює Домінцівський став. Далі річка приймає третю ліву притоку і розливається у Кременчуцьке водосховище біля села Лісова Волиця. У середній течії за Кременчуками Ікопоть проходить межу між Красилівщиною і Старокостянтинівщиною. Поблизу села Малий Чернятин Старокостянтинівського району річка розливається у невеликий став, а одразу за ним відкривається заболочена місцевість, яка тягнеться аж до Великого Чернятина. Тут річка утворює дві величезні меандри, постійно змінюючи напрямок, а поблизу Пашківців утворює Пашковецьке водосховище – став, що нагадує правильне коло. Далі річка долає ще невелику відстань і впадає у річку Случ. Загалом Ікопоть на Хмельниччині тече з північного заходу на південний схід. Це – одна із найкрасивіших річок Подільського краю.
Які ґрунти на берегах річки Ікопоть?
Басейн цієї водної артерії розташований у межах Ікопотського геоморфологічного району. Ця місцевість нагадує горбисте межиріччя з абсолютними висотами до 330 метрів. Тут в ярах подекуди бувають зсуви, збереглися невеликі масиви дібров, які займали у минулому значні площі. Під ними утворилися опідзолені чорноземи, темно-сірі опідзолені ґрунти. У геоботанічному відношенні верхівʼя Ікопоті розташоване у межах Волочисько-Антонінського геоботанічного району, де у доагрокультурні часи були поширені лучні степи та остепнені луки, а в долинах приток річки – болота. Середня і нижня течії знаходяться у межах Старокостянтинівського геоботанічного району, де колись теж переважали остепнені луки, лучні степи з глибокими чорноземами, які тепер повністю перетворені на поля.
На берегах річки можна спостерігати мозаїку лісів та луків
У басейні Ікопоті невелику площу займають ліси. Їх можна побачити біля сіл Мала Салиха, Малі Юначки, Медці, Росолівці, Попівці і Капустин. Площі лісів у цій місцевості потрібно збільшувати, особливо на еродованих землях. Відомо, що дуб має цінні лісівничі властивості – довговічність, вітростійкість, посухостійкість, дає цінну деревину. Це найкраща ґрунтозахисна порода, яка має культивуватися у басейні Ікопоті. Тим паче, що саме тут, хоча і займали невеликі площі, але росли у сиву давнину діброви. У 21 столітті у долині Ікопоті поширені невеликі масиви лучних угруповань. Дослідження свідчать, що заплавні луки тут де-не-де виникли на місці вирубаних колись заплавних лісів і чагарників або після осушення боліт. Деякі ділянки заплавних лук розміщені на надмірно зволожених лучних і лучно-болотних ґрунтах. У травостої найбільш поширеними видами є куничник наземний, тонконіг лучний, мітлиця біла, костриця лучна, осока рання, костриця червона, китник лучний і тимофіївка лучна. Ближче до річища Ікопоті у річкових заплавах часто спостерігається розмаїта мозаїка з лучних і болотних асоціацій. На осокових болотах переважають: осока гостровидна, осока здута, осока струнка, осока зближена та осока дерниста. Такі ділянки можна спостерігати на долині Ікопоті біля Малого Чернятина.
Яких тварин можна побачити навколо Ікопоті?
Іхтіофауна Ікопоті багата видовим складом, що, ймовірно, пояснюється наявністю щільного каскаду ставків, де розводять цінні промислові риби.
У водах річки високу щільність мають пічкур, карась, короп, плітка, окунь, вʼюн, йорж і краснопірка. У ставках можна спіймати – амура білого, вирезуба, лина, ляща, марену, судака, товстолобика, щуку і чехоню. Дуже рідко трапляється гірчак, білизна, клепець, підуст, сом і рибець. В Ікопоті ці види зʼявляються періодично, здебільшого навесні з річки Случі під час нересту. Напевно, немає такої ділянки в басейні цієї водної артерії, де б не було земноводних. Тут у річці і ставках вдається побачити жаб ставкову, озерну, гостроморду і травʼяну, на березі – ропух сіру і зелену, біля струмків тритонів гребінчастого і звичайного. Поблизу води частенько потрапляють на очі плазуни – вужі водяний і звичайний, веретільниця, мідянка, рідше – черепаха болотяна. На схилах долини – ящірки прудка та зелена. Не мешкають на цій території гадюки степова і звичайна. Рідко потрапляє у поле зору ящірка живородна. Різноманітна і орнітофауна басейну Ікопоті, бо живуть тут не тільки птахи лук, боліт і водойм, але й 22 види птахів степу і полів. Хоча лісові ділянки невеликі і замало їх у басейні Ікопоті, а все-таки вдається побачити і до 50 видів лісових птахів. Серед них особливо виділяються – зозуля звичайна, вівчарик-ковалик, ворона сіра, гаїчка-пухляк, грак, горлиця садова, дятел великий, дятел білоспинний, зяблик, крук, припутень, синиця велика, соловей східний, сорока та шуліка чорний. Частенько до річки навідуються птахи-синантропи – галка, ластівка сільська, лелека білий, шпак звичайний і навіть сич хатній і сипуха. Часто бавляться у воді ссавці – видра річкова, ондатра, полівка водяна, а на березі водяться заєць-русак, ласка, миша польова, миша маленька. Уночі активні лисиця, їжак звичайний, нічниці водяна і ставкова, ласка і хомʼяк.
Береги Ікопоті стали натхненням для місцевих митців
На березі річки Ікопоть у Старокостянтинові створили набережну. Набережну побудували біля річки у 1992 році. Тоді тут облаштували бетонні конструкції для комфортного перебування людей. Родзинкою Старокостянтинівської набережній є химерні та одночасно яскраві скульптури. Вони створені з металу і деталей машин. Вони зображують казкових персонажів: Нептуна на колісниці, русалку та інших. Автор композиції – скульптор Микола Мазур. Основною фігурою на набережній є бог моря – Нептун. Він зображений у русі – виникає з води на морських конях. Поруч встановлена скульптура русалки і кілька химерних водних істот. Інші металеві скульптури схожі на тварин, але залишають туристам місце фантазії. Часто на набережній проходять різні урочистості, зокрема це постійне місце для святкування Івана Купала.
