Відома дослідниця Дарія Доброчаєва, яка народилася на Хмельниччині, зробила вагомий вклад у розвиток науки. Її вважають берегинею флори. Доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат Державної премії УРСР, музеєзнавець, історик ботаніки. Жінка була організатором створення Ботанічного музею Інституту ботаніки АН УРСР. Далі про це детальніше розповість khmelnytskyi.name.
Роль жінки у розвитку науки
Україна займає 12 місце у світі за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни. Сумлінна робота жінок у сфері науки приносить плідні результати. Важливо цінувати і визнавати працю жінок та їхній вклад у розвиток наукової діяльності. Протягом тривалого періоду часу галузь науки вважали пріоритетною справою лише для чоловіків. Склалося чимало стереотипних уявлень про роль жінки у науці. Дехто досі вважає, що жінка повинна займатися лише домашнім господарством та виховувати дітей. Такі модель поведінки століттями нав’язувалась суспільству. Колись у жінок навіть не було права здобувати освіту. А про реалізацію жінки у галузі науки навіть не могло бути мови. І хоча у сучасному суспільстві відбулося багато змін, дехто все одно досить скептично та з упередженням ставиться до роботи жінки у науковій галузі. Однак жінки неодноразово довели, що вміють наполегливо та цілеспрямовано працювати, логічно та критично мислити. Ми маємо ким пишатися і кого цінувати! Жінки зробили чимало відкриттів у сфері біології, медицини, хімії, психології. Результати наукових досліджень, зроблених жінками, руйнують усі застарілі міфи та стереотипи про жіночу логіку.
Життєвий шлях Дарії Доброчаєвої
Дарія Микитівна Доброчаєва присвятила понад 50 років свого життя вивченню рослинного світу. Вона народилася 30 березня 1916 року в селі Хижники Хмельницької області. Про це йдеться на сторінці Хмельницького обласного краєзнавчого музею.
Дарія закінчила школу, згодом педагогічні курси і протягом певного періоду працювала вчителькою. У 1938 році вона завершила навчання у Харківському державному університеті. Потім почала працювати асистентом відділу геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР у Києві (тепер це Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ). Наступного року Дарія Микитівна стає аспіранткою відділу вищих рослин у цьому Інституті. Вона розпочала критико-систематичне вивчення волошок флори УРСР під керівництвом відомого систематика Євгена Бордзиловського. Однак їй доводиться призупинити свою роботу у сфері наукових досліджень через Другу Світову війну.
Дарія була заміжня за льотчиком-інженером Павлом Доброчаєвим. Він брав участь у бойових діях. Чоловік трагічно загинув у перші місяці війни. Ця жахлива звістка про загибель коханого спонукала Дарію добровільно піти на фронт. Це сталося у 1942 році. Жінка воювала у складі 215-ї авіаційної винищувальної дивізії. Згодом була проведена демобілізація і Дарія повернулася до Києва. Вона продовжила свою роботу у сфері науки. У 1946 році Дарія Микитівна успішно захистила кандидатську дисертацію на тему «Систематичний та історико-географічний нарис роду Centаurea s.l. у флорі УРСР». У своїй дисертації вона описала п’ять нових для науки видів волошок. У 1978 році Дарія Доброчаєва захистила докторську дисертацію «Бурачникоцветные (Boraginales Hutch.) европейской части СССР», в якій описала 6 нових для науки видів рослин.
Загалом Дарія Микитівна є автором і співавтором 193 публікацій, присвячених дослідженню рослинного світу. Також вона є автором публікацій про забутих вчених, або тих, яких переслідували. Вона померла 1 грудня 1995 року. На честь Дарії Доброчаєвої названо вид Centaurea x dobrocƶaevae (вид рослин з роду волошка). Вона зробила вагомий вклад у розвиток ботаніки.
