Енергетична незалежність – це те, до чого має рухатись Україна. І на цьому шляху важливу роль відіграють енергетичні дерева. Адже потрібно забезпечувати безперебійну роботу критичної та цивільної інфраструктури різними способами. Через можливі пошкодження газопроводів, громадам потрібно забезпечити себе достатньою кількістю сировини. Далі на khmelnytskyi.name.
За останніми оцінками, в Україні існує понад 4 мільйони гектарів земель непридатних для сільського господарства, які можна використовувати для висадки енергодерев. Це дозволить замістити до 20 мільярдів кубометрів газу на рік.
Як обирати місця для висадки енергетичних дерев?
Енергетичні дерева потребують спеціального рельєфу та погодних умов – зокрема високого рівня вологості. Оптимальним місцем для висадки є північ Хмельниччини, зокрема Шепетівський район. За кількістю опадів та вологи цей регіон найсприятливіший для швидкого росту дерева.
Для висадки біоресурсів використовуються деградовані землі. Зазвичай ці території використані нераціонально, на них проростає трава, яку потім спалюють. Якщо говорити в цифрах, то у розрахунку на гектар землі в рік можна отримати до 20 тонн біомаси.
Багато площ у громадах є неінвентаризованими, зокрема серед них і польові дороги. Окрім корисних біоресурсів, дерева висаджені у цих місцях допоможуть аграріям вберегти врожай на полях від несприятливих погодних умов. Для висадки дерев можна використовувати і землі біля річок та ставків. У такому разі, користь є і для водойми. Дерева вздовж річок завдяки кореневій системі допомагають утримувати воду.
Які культури обрали для висадки на Хмельниччині?
На території області з‘явилася материнська плантація, де висаджено 100 000 саджанців верби та тополі.
Головними перевагами тополі є якість тріски, продуктивність та менша потреба у добривах. А от вимоги до ґрунту вищі, ніж у верби. Тополя полюбляє землю, що використовується для вирощення фермерських культур. Умови їх вирощування прості, тож для обробки дерева можна використовувати звичайну лісозаготівельну техніку. І громада не витрачатиме коштів для оренди дороговартісного сільськогосподарського обладнання.
Щодо верби – вона добре росте на неродючих та занедбаних землях. У п’ятирічному віці дерево дає найкращий «урожай». Максимальний вік верби – 25 років. Далі дерево розкорчовуються, аби звільнити місце для нових насаджень.
У середньому до моменту зрізання, верба та тополя мають рости 2-3 роки. Тоді як для інших порід дерев потрібні десятиліття.
Верба і тополя не єдині енергетичні культури, але найбільш простими у висадці та догляду. Активно в Україні серед приватних підприємців розвивається і висадка міскантуса. Сировину цієї культури активно використовують для створення паперових стаканів, крафтових упаковок, дсп, целюлози для подальшої переробки.
Таким чином, коли в громадах Хмельниччини та всієї країни будуть вирощувати дерева спеціалізовано для закриття енергетичних потреб, врятованими від вирубки будуть українські ліси.
